- ляскання
- (видавання коротких різких звуків б'ючи, падаючи тощо), ляск, ляскіт, ляскотня; виляскування (видавання гучних звуків); цьвохкання (про батіг, різку тощо — видавання різких, свистячих звуків)
Словник синонімів української мови. 2014.
Словник синонімів української мови. 2014.
ляскання — я, с. Дія за знач. ляскати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
ляскання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
виляск — у, ч. 1) Гучний звук, утворюваний від плескання, ляскання, ударяння об що небудь. 2) Пронизливий звук, що в нього переходить голосний крик, спів, сміх і т. ін. 3) перев. мн. Відзвук, луна … Український тлумачний словник
ляск — I у, ч. Те саме, що ляскання. II у, ч. Те саме, що лящання … Український тлумачний словник
ляскіт — I оту, ч. Те саме, що ляскання. II оту, ч. Те саме, що лящання … Український тлумачний словник
ляскотня — і/, ж., розм. Те саме, що ляскання … Український тлумачний словник
ляск — 1 іменник чоловічого роду ляскання ляск 2 іменник чоловічого роду лящання … Орфографічний словник української мови
ляскіт — 1 іменник чоловічого роду ляскання ляскіт 2 іменник чоловічого роду лящання … Орфографічний словник української мови
ляскотіння — 1 іменник середнього роду ляскання ляскотіння 2 іменник середнього роду лящання … Орфографічний словник української мови
хляпати — хляпам, паш, Пр. Бризкати рідиною; утворювати короткі звуки ляскання, б ючи об щось мокре; розливати щось неосторожно; те саме, що лити; ляскати; хльоскати. На дворі хляпало юж од пару годин … Словник лемківскої говірки